Калмикова Дар'я Костянтинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калмикова Дар'я Костянтинівна
Дарья Константиновна Калмыкова

Дар'я Калмикова з чоловіком, актором Олександром Моховим, на прем'єрному показі фільму «Кохання-зітхання 3».2 березня 2011 року.
Ім'я при народженніДар'я Костянтинівна Калмикова
Дата народження4 березня 1983(1983-03-04)[1] (41 рік)
Місце народженняМосква, Російська РФСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Alma materШкола-студія МХАТ
Професіяакторка
Кар'єра2001 — дотепер
IMDbID 2853321
CMNS: Калмикова Дар'я Костянтинівна у Вікісховищі

Дар'я Костянтинівна Калмикова (нар.. 4 березня 1983, Москва, РРФСР, СРСР) — російська актриса театр і кіно.

Біографія

[ред. | ред. код]
Дар'я Калмикова з чоловіком, актором Олександром Моховим, на прем'єрному показі фільму «Кохання-зітхання 3».
2 березня 2011 року.

Дар'я Калмикова народилася 4 березня 1983 року в Москві[2]. Батько — Костянтин Григорович Мелік-Авакян (нар. 21 липня 1953), кінорежисер, колишній генеральний директор Центральної студії документальних фільмів (ЦСДФ) (2001—2005). Дід — Григорій Мелік-Авакян, вірменський радянський кінорежисер, Народний артист Вірменської РСР. Мати-Наталія Калмикова, театрознавець. Дід — Володимир Калмиков (1927—2008), Народний артист Російської Федерації працював у Російському академічному молодіжному театрі (РАМТ). Бабуся — Галина Сергіївна Суворова, теж була актрисою.

У 2003 році закінчила акторський факультет Школи-студії МХАТ в Москва (керівники курсу — Дмитро Володимирович Бруснікін та Роман Юхимович Козак)[3].

Будучи студенткою, виступала на сцені МХТ імені А. П. Чехова, де в 2001 році дебютувала в ролі Арманди Бежар де Мольєр у виставі режисера Адольфа Шапіро «Кабала святош (Мольєр)» за п'єсою «Кабала святош» Михайла Булгакова[4].

Після закінчення вишу з 2003 по 2017 роки перебувала в трупі Московського Театру-студії під керівництвом Олега Табакова[2], де грала головні ролі, як у творах сучасних авторів, так і в класичному репертуарі. За роботу в театрі удостоєна професійних нагород.

Багато і плідно знімається як в кінофільмах: «Цвіркун за вогнищем» (2001), «Любов під прикриттям» (2010) та інших, так і в телевізійних фільмах на центральних каналах Росії, де втілює на телеекрані образи дівчат з нелегкою долею, наших сучасниць.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

з 2003 по 2015 роки була одружена з актором Олександром Моховим, від якого в 2007 році народила сина; хлопчикові дали ім'я Макар. 24 Серпня 2018 року після декількох років спільного життя вийшла заміж за продюсера Миколу Сергєєва[5]. 17 вересня 2019 року народила сина, якого назвали Тихоном[6][7].

Творчість

[ред. | ред. код]

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]

Московський Художній театр імені А. П. Чехова

[ред. | ред. код]

Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова

[ред. | ред. код]
  • «Л. Г. Синичкін» за сценарієм Михайла Вольпіна і Миколи Ердмана за мотивами комедії-водевіля «Лев Гурич Синичкін, або Провінційна дебютантка» Дмитра Ленського — Раїса Сурмілова, місцева Театральна прима
  • «Леді Макбет Мценського повіту» за однойменною повістю Миколи Лєскова — Катерина Львівна Ізмайлова, молода купчиха
  • «Розповідь про сім повішених» за однойменною повістю Леоніда Андрєєва — Таня Ковальчук, дружина полковника Вернера, служниця
  • «Звичайна історія» за п'єсою Віктора Розова за мотивами однойменного роману Івана Гончарова — Надійка
  • «Псих» за однойменним романом Олександра Мінчина — Іра, медсестра, закохана в Олександра
  • «Провінційні анекдоти» за однойменною п'єсою Олександра Вампілова — Вікторія, дівчина, що влаштовується на роботу
  • «Від четверга до четверга» за п'єсою Альдо Де Бенедетті — Адріана Гуарньєрі
  • «Нащадок» за п'єсою Володимира Жеребцова — екскурсовод

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль
2001 ф Цвіркун за вогнищем Мей Філдінг (головна роль)
2001 с Не покидай мене, любов Віра, сестра Кості
2003 с Москва. Центральний округ -
2003 ф Шукаю наречену без приданого Снігуронька
2004 2005 с Гріхи батьків Наталія Ковальова
2004 ф Про любов в будь-яку погоду Віка, емансипована журналістка (головна роль)
2004 ф Таємниця «Вовчої пащі» дружина прапорщика Козлова
2004 ф Плакальщик, або Новорічний детектив Даша Бабушкіна, актриса (головна роль)
2005 с МУР є МУР 3 Галочка
2006 с Зачарована дільниця Світлана
2007 ф Учитель в законі Катя, подруга Богомола, дівчина за викликом
2008 ф Пісочний дощ Аліса Лучина, наречена Ігоря, дочка Ірини
2009 с Братани Світлана Мілявська / Оксана Мілявська
2009 ф Весельчаки Свєтка
2010 ф Любов під прикриттям Люда, барменша
2010 с Братани 2 Світлана Явлікіна, дружина Сергія
2010 с Учитель у законі 2 Катя
2011 ф Єльцин. Три дні в серпні Ольга
2011 с Тонка грань Ірма
2012 с Братани 3 Світлана Явлікіна, дружина Сергія
2012 ф Мама виходить заміж Марина Філіппова (головна роль)
2012 ф Віддам дружину в хороші руки Олена Хомутова
2012 с Легенди про Круга Марина
2013 ф Княжна з хрущовки Рита
2013 с Мама-детектив (8-ма серія) Людмила
2013 ф Новий старий будинок Світлана
2014 ф Мама Люба Люба (головна роль)
2014 ф Курортний роман Міла (головна роль)
2014 ф Братани 4 Світлана Явлікіна, дружина Сергія
2015 ф Курортний роман 2 Міла (головна роль)
2015 с Пуанти для «Плюшки» Наталія ( «Плюшка»), колишня балерина
2018 ф Сокира (ТВ) Ліза (головна роль)

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]
  • 2006 — премія газети «Московський комсомолець» у номінації «Найкращий акторський ансамбль» — за виставу «Оповідання про сім повішених» Л. Андрєєва.
  • 2006 — премія «Золота ліра» за найкращу жіночу роль — за роль Тані Ковальчук у виставі «Оповідання про сім повішених» Л. Андрєєва.
  • 2007 — премія Благодійного фонду Олега Табакова — за роль Тані Ковальчук у виставі «Оповідання про сім повішених» Л. Андрєєва.
  • 2006 — премія «Кришталева Турандот» — за роль Тані Ковальчук у виставі «Оповідання про сім повішених» Л. Андрєєва.

Примітка

[ред. | ред. код]
  1. ČSFD — 2001.
  2. а б Дарья Калмыкова. Биография, роли в театре. [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт Московского театра Олега Табакова // tabakov.ru
  3. Актёрский факультет. Выпускники 2000-х годов. [Архівовано 22 березня 2019 у Wayback Machine.] Официальный сайт Школы-студии МХАТ // mhatschool.theatre.ru
  4. а б Спектакль «Кабала святош (Мольер)» режиссёра Адольфа Шапиро по пьесе «Кабала святош» Михаила Булгакова. Премьера — 9 сентября 2001 года. [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт МХТ имени А. П. Чехова // mxat.ru
  5. Николай Сергеев в Instagram: «Год! Прошёл плодотворно! Поздравляю тебя мой самый любимый, самый родной, самый красивый человек! Улыбайся! Всегда улыбайся! Всё будет…» (рос.). Instagram. Процитовано 20 вересня 2019.
  6. Dariy в Instagram: «Я теперь Мама двух Сыновей💪🏻💪🏻!!!!!! Ааааааааа!!!!!! Мысли сейчас конечно путаются, эмоции переполняют!!!!!! СЧАСТЬЕ!!!!!! Спасибо ПМЦ «…» (рос.). Instagram. Процитовано 20 вересня 2019.
  7. Макар Мохов в Instagram: «Ураааааа родился брат!!!! Мы сидим отмечаем такой светлый праздник!!! Мы любим тебя Тиша!!!!! Будь всегда с нами!!!! ❤️❤️❤️🎁🎁🎁💋 #Тишабрат…» (рос.). Instagram. Процитовано 20 вересня 2019.
  8. Спектакль «Обломов» режиссёра Александра Галибина по пьесе Михаила Угарова по мотивам романа Ивана Гончарова. Премьера — 9 апреля 2003 года. [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт МХТ имени А. П. Чехова // mxat.ru

Посилання

[ред. | ред. код]